«Здобути калину»: незайманість в українській весільній традиції

«Здобути калину»: незайманість в українській весільній традиції

Що таке "обряд комори"

Під час весільного застілля здійснювали обряд комори. Молодим давали на виконання подружнього обов'язку 5-30 хвилин — виключно для того, щоб здійснити акт дефлорації. Про ніч кохання мова не йшла, адже молодий мав якнайшвидше "добути калину" й продемонструвати доказ "чесності" своєї дружини.

Та навіть у ці пів години, відведені молодятам, їм не давали спокою. Біля дверей чатували родичі молодого, свашки, періодично запитуючи: "Чи вже?".


"Чесна" наречена: яка?

Символами дівочої цноти на "чесному" весіллі були предмети червоного кольору.

Зокрема, червоними стрічками та калиною прикрашали хліб. На стіл ставили червоне вино, солодку настоянку на червоних ягодах. Саму сорочку "з доказом" або шматок червоної матерії урочисто проносили селом або вивішували біля будинку, аби всі люди знали, що молода "чесною вийшла". Символами "нечесності" нареченої були діряві предмети, які уособлювали зіпсованість, уживаність, непридатність.

В ті часи люди вірили, що "чесна" наречена приносила в нову родину добробут, багатство, родючість, впливала на плідність худоби, врожаї."Нечесна" ж — навпаки, усілякі нещастя та біди не лише новій родині, а й усій громаді. Тому громада слідкувала за дотриманням правил, і якщо їх порушували, намагалася покарати дівчину, щоб запобігти ймовірному нещастю.


Право кровного родича

Однак випробування під час першої шлюбної ночі проходила не лише наречена, а й наречений, який мав продемонструвати свою сексуальну силу, здатність заволодіти дівчиною. Якщо наречений не міг довести свою статеву спроможність і "сходив з дистанції", то таке право надавалося старшому "дружкові" - кровному родичу з боку молодого. Окрім того, "калину" могли добувати й пальцями. Цю процедуру здебільшого проводили свашки. Отже, можна припустити, що не мало значення, хто буде першим у нареченої — законний чоловік, пан (за правом першої ночі), дружко, чи її позбавлять цноти пальцями; головне — продемонструвати роду чоловіка, що вона цнотлива.

Цей архаїчний обряд свідчить про перевагу колективного над індивідуальним: жіноче тіло не належало самій жінці, не належало воно навіть її чоловіку, воно належало роду чоловіка! Саме тому, наречену перед статевим актом ретельно обдивлялися представниці роду чоловіка (аби вона не заховала нічого гострого й не зімітувала цноту), а нареченого заміняв дружко, який був близьким кровним родичем молодого. Саме кровні родичі нареченого контролювали та перевіряли результати: цнотлива молода чи ні.

Дефлораційна кров, на відміну від менструальної, наділялася неймовірно позитивною символікою багатства, добробуту, родючості, а дівчина, яка входила в новий рід чоловіка, символічно мала "окропити" нею присутніх та все господарство. Окрім того, ритуал дефлорації символізував правильний перехід з однієї вікової категорії в іншу: від дівчини в жінку.

Джерело:Ірина Ігнатенко. Перша шлюбна ніч українців. Як це було: традиції, міфи та реальність



324 0
Коментарі (0)